Rachel Millerv.

Відгук на Franciscan st. elizabeth healt...

Я отримав жахливий досвід у відділенні швидкої доп...

Я отримав жахливий досвід у відділенні швидкої допомоги Сент -Елізабет -Схід. 14 вересня 2020 року ми з чоловіком пішли до відділення невідкладної допомоги, тому що у мене були труднощі зі сном і сильний біль у ногах. Через обмеження, спричинені коронавірусом, ковдра була недоступна, а зал очікування замерз. Через сильний біль у мене також були проблеми з сидінням і очікуванням, тому ми пішли і пішли на термінову допомогу. Під час цієї зустрічі я знову був дуже стурбований своєю недосипанням і знав, що потрібно щось зробити, щоб допомогти. У терміновій допомозі мені призначили Габапентин та Преднізолон і сказали пройти попереднє призначення до лікаря спортивної медицини.

16 вересня 2020 року я все ще відчував труднощі зі сном з сильним болем у ногах. Спочатку мій чоловік намагався допомогти мені заснути, надаючи мені трохи сну, оскільки ми продовжували усвідомлювати тяжкість мого недосипання (у мене також був 4 -місячний малюк, який все ще прокидався кожні дві години). Протягом 10 хвилин (серйозно) після прибуття до відділення невідкладної допомоги лікар припустив, що у мене епізод манії. Мій чоловік згадував, що ми нещодавно були в лікарні швидкої допомоги і виїхали на невідкладну допомогу через недосипання та біль у ногах, але біль у ногах ігнорували. Щодо цієї допомоги було надіслано скаргу, але доктор Девід Фарман вважає, що моя допомога була «належною», тому що мій чоловік нібито згадував лише про мої болі в ногах під час «проходження», але перебування на Габапентині та преднізолоні було продовжено. Припускається, що навіть інформація, надана "уривчастим", розглядається лікарем.

Лікар швидкої допомоги лише наказав, щоб кров почала переводити мене до відділення emPATH, і як тільки її отримали назад, у неї було кілька прапорів, що викликали занепокоєння, які були проігноровані. Хоча я також був у лікарні швидкої допомоги, у мене був надзвичайно високий кров'яний тиск, це показує, що я орієнтувався на час і місце, а не на самогубство чи вбивство, але це було проігноровано. У ній говориться, що часом я був розгублений (знову недосипання і нещодавно отримав допомогу, що, швидше за все, викликало плутанину). У той час як у мене є історія депресії та тривоги, лікар швидкої допомоги припустив, що я біполярний (і неправильно поставив це в моїх таблицях, навіть якщо мій чоловік сказав, що у мене є історія депресії та тривоги). Більше 12 років тому я намагався покінчити життя самогубством, але регулярно відвідував свого психіатра (кожні 3 місяці) та терапевта (щотижня) для підтримки свого психічного здоров’я. У моїх чартах знову відзначалося, що я не був суїцидальним, вбивчим, але скаржився на біль, і це було проігноровано.

Після того, як мене перевели у відділення emPATH, я був розгублений, але продовжував визнавати, що мені важко спати і впоратися з сильним болем у ногах. У моїй медичній документації зазначено, що я боровся з болем у ногах, але це було проігноровано. Мені дали ібупрофен, але я зазначив, що це не допомагає. Відділ зв’язався з моїм чоловіком щодо мого догляду та запитав, чи хоче він, щоб мене прийняли, на що він погодився, але персонал не заявив, що прийом означатиме, що мене переведуть у інший заклад, де мій біль і надалі ігноруватиметься і мій чоловік був введений в оману.

Коли відділення отримало мої записи про психічне здоров’я, було відзначено мій правильний діагноз, але знову проігноровано. Було відзначено, що я нещодавно і регулярно відвідував свого психіатра та терапевта, але знову це було проігноровано. Я знову продовжував скаржитися на біль у ногах, але був проігнорований. Щоб потрапити до відділення emPATH, вам потрібно "пройти медичне обстеження", але нічого не було поставлено під сумнів щодо значного болю. Коли місцевий психіатричний заклад через занепокоєння попросив про подальшу лабораторну роботу, це було проігноровано. Очевидно, лікар швидкої допомоги (10 хвилин) і доктор Коббс (45 хвилин) знають чиюсь історію за короткий проміжок часу порівняно з лікарями, які регулярно відвідують вас роками.

Коли мене нарешті звільнили з Інді, я звернувся до IU Arnett для належного догляду, і було визначено, що у мене велика маса від РАКУ, що викликає мій сильний біль. Ділаудид і морфій нічого не зробили, щоб полегшити біль, і мені врешті -решт зробили крапельницю з фентанілом. Зараз у мене екстремальний посттравматичний стресовий синдром з місця, яке повинно допомогти з проблемами психічного здоров'я.

Перекладено