Johannes Raatz

Відгук на Colorado State Capitol

Критика марксистської теорії держави

Критика марксистської теорії держави

Немає шляху, що веде від метафізики до реалій життя. Теорію і факт розділяє прірва. Неможливо перестрибнути цю безодню тим, що Гегель назвав якісним стрибком зі світу логіки у світ природи та реального життя.
Шлях, що веде від конкретного факту до теорії і навпаки, є методом науки і є справжньою дорогою. У практичному світі саме рух суспільства до форм організації, що найбільшою мірою відображатиме саме життя у всіх його аспектах і складності.
Таким є шлях народу до повної емансипації, доступний всім шляхам анархістської соціальної революції, яка походитиме від самих людей, стихійної сили, що змітає всі перешкоди. Згодом із глибини популярної душі спонтанно з’являться нові творчі форми суспільного життя.
Шлях панів-метафізиків зовсім інший. Метафізик - це термін, який ми використовуємо для учнів Гегеля і для позитивістів, і взагалі, для всіх шанувальників науки як богині, усіх тих сучасних Прокрустів, які тим чи іншим чином створили ідеал соціальної організації, вузька форма, до якої вони змушуватимуть прийдешні покоління, усіх тих, хто замість того, щоб розглядати науку як лише один із найважливіших проявів природного та соціального життя, наполягає на тому, що все життя охоплюється їх обов’язково орієнтовними науковими теоріями. Метафізики та позитивісти, усі ці джентльмени, які вважають своєю місією прописувати закони життя в ім'я науки, є свідомо чи несвідомо реакціонерами.
Це дуже легко продемонструвати.
Наука в справжньому розумінні цього слова, справжня наука, в цей час доступна лише незначній меншості. Наприклад, серед нас у Росії, скільки досвідчених савантів існує у вісімдесят мільйонів? Можливо, тисяча займається наукою, але навряд чи більше кількох сотень можна вважати першокласними, серйозними вченими. Якби наука диктувала закони, переважною більшістю, багатьма мільйонами людей, керували б одна-двісті експертів. Насправді це було б навіть менше, ніж це, оскільки не вся наука займається управлінням суспільством. Це було б завданням соціології - науки про науки, яка передбачає, що у випадку з добре підготовленим соціологом він має адекватні знання з усіх інших наук. Скільки таких людей у ​​Росії у всій Європі? Двадцять чи тридцять, а ці двадцять чи тридцять керуватимуть світом? Хто-небудь може уявити собі більш абсурдну і огидну деспотію?
Майже впевнено, що ці двадцять-тридцять експертів посварились би між собою, і якби вони все-таки домовились про спільну політику, це було б за рахунок людства. Основним пороком пересічного фахівця є його схильність перебільшувати власні знання та зневажати всіх інших. Дайте йому контроль, і він стане нестерпним тираном. Бути рабом педантів, яка доля для людства! Дайте їм повну силу, і вони почнуть, виконуючи на людях ті самі експерименти, що зараз вчені проводять на кроликах і собаках.
Ми повинні поважати вчених за їх заслуги та досягнення, але для того, щоб не дати їм зіпсувати власні високі моральні та інтелектуальні стандарти, їм не слід надавати жодних особливих привілеїв та інших прав, крім тих, якими володіє кожен, наприклад, свободу виражати свої переконання, думки та знання. Ні їм, ні будь-якій іншій спеціальній групі не слід надавати владу над іншими. Той, кому дано владу, неминуче стане гнобителем і експлуататором суспільства.

Перекладено